Розгортання, налаштування і оптимізація OpenLiteSpeed на VPS

Все частіше OpenLiteSpeed зустрічається в конфігурації сайтів в інтернеті. Все більше адміністраторів і девелоперів віддають перевагу саме цьому веб-серверу. А відтак є потреба зосередити свою увагу на правильному встановленні та налаштуванні OpenLiteSpeed. У цьому мануалі ми розберемо покрокову інструкцію як це зробити.

ЗМІСТ

Веб-сервер OpenLiteSpeed: особливості і переваги
Встановлення OpenLiteSpeed на VPS
Налаштування і конфігурація OpenLiteSpeed
Обмеження публічного доступу до WebAdmin Console
Заміна стандартного порта
Встановлення фаєрвола
Налаштування 80 і 443 портів
Додавання віртуального хоста
Налаштування SSL Cloudflare для OpenLiteSpeed
Як згенерувати SSL LetsEncrypt з допомогою Certbot?
Налаштування логів сайту
Обмеження доступу через HTTP Authorization
Конфігурація версії PHP для Virtual Host
Оновлення OpenLiteSpeed
Встановлення WordPress через WP CLI
Додаткові посилання і джерела

Веб-сервер OpenLiteSpeed: особливості і переваги

OpenLiteSpeed – це безкоштовне програмне забезпечення з відкритим кодом OpenSource для керування VPS-сервером, створене компанією LiteSpeed Technologies на базі пропрієтарної технології LiteSpeed Web Server (LSWS). OpenLiteSpeed є покращеним варіантом Apache та підтримує усі його функції, а також новітні протоколи і стандарти, такі як: HTTP/2, HTTP/3, SPDY, QUIC. Станом на вересень 2024 року займає 4 сходинку у світі за популярністю серед веб-серверів. Існує також комерційна версія LiteSpeed Enterprise з повною підтримкою синтаксису Apache. Веб-сервер сумісний з багатьма хостинг-панелями (cPanel, DirectAdmin, CyberPanel, Plesk), має численні інтеграції на хмарних платформах (AWS, GCP, Azure, DigiralOcean, Alibaba etc.).

Завдяки ефективній технології кешування LiteSpeed Cache, веб-сервер витримує високі навантаження та досягає продуктивності при мінімальному споживанні системних ресурсів:

Інші переваги OpenLiteSpeed:

Гнучкість, компактість, мінімальне споживання ресурсів (справляється на найслабкіших серверах з 1CPU та 1Гб ОЗП), регулярна оновлюваність, чудова масштабованість;
Висока стійкість до високих навантажень і атак (зокрема DOS/DDoS), вбудовані компоненти безпеки (reCaptcha, modSecurity) та ін.;
Підтримка усіх основних серверних компонентів і додатків, сумісність з усіма версіями PHP;
Низький поріг входу, легко розгорнути, адаптуватися і призвичаїтися в керуванні;
Зручний, компактний та функціональний веб-інтерфейс (панель керування WebAdmin Console);
Миттєве, непомітне для відвідувачів, перезавантаження веб-сервера (Graceful Restart);
Повна сумісність і підтримка WordPress, наявність спеціального плагіну кешування LSCache;
Наявність публічних інтернет-форумів підтримки OLS та LiteSpeed.

Недоліки:

Часткова підтримка синтаксиса Apache;
Є деякі дрібні незадокументовані фічі.

Загалом, проєкт OpenLiteSpeed знаходиться в процесі постійного розвитку та становлення, і в перспективі буде ще не раз оновлюватися, дороблятися і покращуватися.

Встановлення OpenLiteSpeed на VPS

Встановлювати будемо на чистому VPS-сервері під управлінням ОС Ubuntu (20.04/22.04).

Найперше необхідно оновитись:

sudo apt-get update && apt-get upgrade -y

Тепер перезавантажитись:

reboot

Також я б порадив відключити режим безпеки SELinux, незважаючи на те, що він є дуже потужним інструментом безпеки. Однак, він може на певному рівні конфліктувати з OpenLiteSpeed, блокуючи певні операції. Це може створити додаткові незручності і буде вимагати додаткового налаштування. Якщо сервер використовується для розміщення веб-сайтів, то можна не хвилюватися – функції SELinux візьме на себе OpenLiteSpeed. Перевірити статус SELinux можна командою:

sudo sestatus

Щоб відключити, треба додати SELINUX=disabled в файл nano/etc/selinux/config.

Переходимо до встановлення OLS:

sudo wget -O - http://rpms.litespeedtech.com/debian/enable_lst_debian_repo.sh | sudo bash
apt-get install openlitespeed

Перевіряємо статус OpenLiteSpeed:

systemctl status openlitespeed
netstat -plntu
netstat -pl | grep lsphp

Встановлюємо PHP і усі необхідні модулі:

apt-get install lsphp74 lsphp74-common lsphp74-curl lsphp74-imagick lsphp74-memcached lsphp74-imap lsphp74-json lsphp74-intl lsphp74-mysql lsphp74-opcache lsphp74-opcache lsphp74-redis
ln -sf /home/lsphp74/bin/lsphp /home/fcgi-bin/lsphp5

Тепер встановлюємо систему управління базами даних MySQL - MariaDB:

sudo apt install mariadb-client mariadb-server -y
systemctl start mariadb
systemctl enable mariadb
systemctl status mariadb

Проводимо інсталяцію параметрів безпеки MySQL:

mysql_secure_installation
Set a root password? [Y/n] Y
Remove anonymous users? [Y/n] Y
Disallow root login remotely? [Y/n] Y
Remove test database and access to it? [Y/n] Y
Reload privilege tables now? [Y/n] Y

Встановлюємо доступ root до бази даних тільки за паролем:

mysql -u root -p
select User, Password, Host from mysql.user;
exit

mysql -u root mysql
SET PASSWORD FOR root@localhost=PASSWORD('ваш_пароль');
FLUSH PRIVILEGES;
exit

Тепер необхідно встановити логін і пароль для входу в панель управління OpenLiteSpeed сервером:

cd /home/admin/misc/
sh admpass.sh

Можна заходити в адмінку: https://ip_address:7080

Налаштування і конфігурація OpenLiteSpeed

Обмеження публічного доступу до WebAdmin Console

WebAdmin Console – це панель керування веб-сервером LiteSpeed. Дуже зручна і компактна в адмініструванні. Містить усі конфігурації електронних ресурсів, які працюють на сервері. З точки зору безпеки перше, що потрібно зробити – це захистити і обмежити публічний доступ до неї.

Для цього необхідно авторизуватися і перейти в WebAdmin Settings -> General -> Access Control. В поле Allowed List необхідно додати список дозволених IP-адрес або IP-діапазон, а в поле Denied List вказати символ *:

Заміна стандартного порта

Також, якщо ви хочете перевести адмін-панель на захищений HTTPS-протокол і прив’язати домен (підключений до проксі Cloudflare), треба змінити стандартний порт панелі OpenLiteSpeed.

Для цього необхідно:

Додати новий TCP-порт в фаєрвол;
Замінити стандартний порт OpenLiteSpeed в файлі конфігурації: /home/admin/conf/admin_config.conf
Перезапустити Litespeed-сервер: systemctl restart lsws

Встановлення фаєрвола

Наступний крок — встановити CSF Firewall:

wget http://download.configserver.com/csf.tgz
tar -xvzf csf.tgz
cd csf
bash install.sh
perl /usr/local/csf/bin/csftest.pl

Готово. Тепер треба вилучити зайві мережеві порти та внести бажані в конфігурацію CSF і перезапустити фаєрвол, щоби правила вступили в силу:

nano /etc/csf/csf.conf
csf -r

Якщо ви хочете зробити доступним той чи інший порт лише для конкретних IP, необхідно внести в файл дозволів CSF /etc/csf/csf.allow наступний рядок, до прикладу: tcp|in|d=8090|s=XXX.XXX.XXX.0/24

Щоб внести IP-адресу до чорного списку (бан на рівні серверного firewall), необхідно відкрити файл /etc/csf/csf.deny та просто її туди додати. Після чого обов’язково оновити правила: csf -r.

Інші корисні команди:

sudo csf -x – повністю вимикає CSF Firewall;
sudo csf -e – вмикає CSF Firewall.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Безкоштовні хмарні сховища для зберігання даних

Налаштування 80 і 443 портів

По-замовчуванню, в панелі WebAdmin для веб-сайтів працює порт 8088. Так бути не повинно. Треба додати 80 (HTTP) і 443 (HTTPS) порти. Переходимо в меню Listeners, тиснемо Add й додаємо обох почергово, Default можна видалити:

Додавання віртуального хоста

Час додати перший віртуальний хост, тобто веб-сайт. Домен повинен бути попередньо направлений на сервер. Для цього необхідно перейти в панелі реєстратора домена в DNS-зону і додати A-записи для @ та www й направити їх на IP-адресу сервера:

Тепер треба створити домашню директорію сайту на сервері, де будуть зберігатися усі файли та папки сайту:

cd /home
mkdir example.com
cd example.com
mkdir {public_html,logs}

Повертаємося в OLS-панель і переходимо в меню VirtualHost, де клацаємо по іконці + (Add) й додаємо новий сайт:

Virtuаl Host Name – вказуємо домен веб-сайту, наприклад example.com (якщо ви будете використовувати основну версію з www, тоді вказуйте www.example.com);
Virtual Host Root – вказуємо повний шлях до розташування кореневого каталогу веб-сайту, наприклад /home/example.com;
Config file – розташування файлу конфігурації для сайту, наприклад $SERVER_ROOT/conf/vhosts/example.com/vhost.conf;
Follow Symbolic Link – Yes (активує символічні посилання);
Enable Scripts/ExtApps – Yes (або No, якщо у вас статичний сайт);
Restrained – Yes (обмежує доступ до безпечного середовища і використання симлінків);
Max Keep Alive Requests – кількість максимальних одночасних запитів до сайту, можна вказати 500;
External App Set UID Mode – тут необхідно залишити все по замовчуванню, або вказати тип ідентифікатора користувача і групи, які будуть використовуватися для керування віртуальним хостом. Доступні три параметри: Server UID, CGI File UID, DocRoot UID. З точки зору безпеки, рекомендується ізолювати власника сайту від інших сайтів на сервері. Найкращим із запропонованих варіантів буде DocRoot UID, тобто для керування сайтом необхідно створити і призначити окремого користувача (див. нижче);
suEXEC User – залишаємо без змін, або вказуємо назву користувача відповідно до External App Set UID Mode (як його створити див. нижче);
suEXEC Group – залишаємо без змін, або вказуємо групу користувача, або вказуємо назву користувача відповідно до External App Set UID Mode (як створити див. нижче);
Static Request/second – ліміт статичних запитів, залишаємо без змін;
Dynamic Request/second – ліміт динамічних запитів, залишаємо без змін;
Outbound Bandwidth (bytes/sec) – обмеження швидкості виводу, залишаємо без змін;
Inbound Bandwidth (bytes/sec) – обмеження вхідного трафіку, залишаємо без змін.

Решту налаштувань можна залишити по замовчуванню, без змін. Натисніть на іконку “Save” для збереження налаштувань. Якщо з’явиться попередження, що файлу vhost.conf не існує – натисніть на напис, який з’явиться “CLICK TO CREATE” та знову збережіть.

Порівняння різних режимів External App Set UID Mode

Virtual Host create — Приклад налаштування вкладки “Створення віртуального хоста”

Як створити користувача для режиму DocRoot UID?

Необхідно виконати послідовно наступні дії:

sudo useradd -r -d /home/example.com -s /usr/sbin/nologin username
grep username /etc/group
sudo usermod -aG username nobody
groups nobody
sudo chown -R username:username /home/example.com
ls -ld /home/example.com
sudo chmod -R 750 /home/example.com
sudo find /home/example.com/public_html -type d -exec chmod 755 {} \;
sudo find /home/example.com/public_html -type f -exec chmod 644 {} \;
chsh -s /bin/bash username
systemctl restart lsws

Створені користувача та групу треба вписати в поля suEXEC User і suEXEC Group (див. вище).

Тепер переходимо до VirtualHost -> General, де треба заповнити конфігураційні дані віртуального хоста:

Document Root – вказати розташування файлів і папок сайту, наприклад $VH_ROOT/public_html;
Domain Name – вказати ім’я домену, наприклад $VH_DOMAIN;
Administrator Emal – вказати електронну адресу пошти адміністратора сайту;
Domain Aliases – можна вказати альтернативні імена домену, наприклад www.$VH_DOMAIN;

Решта налаштувань залишити без змін або встановити за потребою.

Нижче, в блоці Index Files вказати файли індексу – index.php, index.html:

Ще нижче, у блоці Custom Error Pages можна вказати власні сторінки для кодів відповіді сервера, наприклад 404, 403 і т.д. Просто вказуємо розташування html файлів цих сторінок. З точки зору кібербезпеки це добре, тому що на стандартних сторінках помилок розкривається повна назва сервера.

Далі необхідно знову перейти в меню Listeners -> Listener Default, а потім Listeners -> Listener SSL і в блоці Virtual Host Mappings додати домен сайту з www і без, відділивши комою:

Тепер переходимо в налаштування Virtual Host -> Rewrite, де необхідно увімкнути правила перезапису Rewrite і автоматичне підвантаження правил з .htaccess сайту. Опцію Log Level можна залишити без змін, вона відповідає за деталізованість логів і вступає в дію тільки тоді, коли в Error Logs встановлений рівень INFO:

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ТОП мережевих команд ОС Windows

Ще одним обов’язковим пунктом є вкладка Virtual Host -> Context. З її допомогою можна керувати доменом, встановити правила для домену, наприклад редиректи, обмеження доступу до файлів і директорій, HTTP Security Headers тощо. Необхідно натиснути Add і додати конфігурацію Static:

Приклад використання правил Context для захисту файлів WordPress:

Налаштування SSL Cloudflare для OpenLiteSpeed

Щоб веб-сайт запрацював на захищеному HTTPS-протоколі необхідно встановити SSL-сертифікат.

Якщо домен обслуговується в DNS CloudFlare, можна згенерувати “вічні” сертифікати CloudFlare SSL для Origin Server, перенести їх на VPS-сервер і вказати їх розташування в OpenLiteSpeed.

Для цього необхідно авторизуватися в панелі керування Cloudflare, перейти в розділ сайту і відкрити – SSL/TLS -> Origin Server -> Create Certificate. Відкриється вікно Origin Server, де необхідно задати налаштування генерації сертифікату. Все залишаємо без змін, але в полі Hostnames вказуємо домен сайту для якого потрібен SSL, наприклад example.com, www.example.com:

Отримані PEM-сертифікати копіюємо і зберігаємо на сервері в файлах:

/usr/local/lsws/conf/cert/example.com/privkey.pem
/usr/local/lsws/conf/cert/example.com/cert.pem

Права власності на директорію з сертифікатами повинні належати службовій групі lsadm:nobody з доступом 0750:

sudo chmod -R 0750 /usr/local/lsws/conf/cert/example.com
sudo chown -R lsadm:nobody /usr/local/lsws/conf/cert/example.com

Тепер заходимо в OLS WebAdmin панель, в Virtual Host -> SSL й вказуємо розташування цих сертифікатів для Private Key File і Certificate File відповідно:

/usr/local/lsws/conf/cert/example.com/privkey.pem
/usr/local/lsws/conf/cert/example.com/cert.pem

Підказка: Рекомендується також зробити резервні копії сертифікатів й зберегти на локальному комп’ютері у зашифрованій папці. У разі будь-яких подій, ви зможете швидко їх відновити.

Після цього треба перейти в Listener -> SSL і додати новий віртуальний хост. Перезавантажити сервер. HTTPS-з’єднання на заданому домені має запрацювати.

Додатково, на вкладці Listener HTTPS > SSL можна виставити налаштування безпеки SSL:

Як згенерувати SSL LetsEncrypt з допомогою Certbot?

Альтернативний варіант отримання SSL — з допомогою серверної утиліти Certbot від LetsEncrypt.

Необхідно попередньо створити додаткову папку в кореневій директорії сайту /.well-known/acme-challenge (з правами власності користувача:групи 0755), створити новий Static у вкладці Context й вказати повний шлях до неї, наприклад /home/example.com/public_html/.well-known/acme-challenge:

Після цього перевірити чи доступна ця директорія у браузері, наприклад додавши в неї тестовий файл test.txt. Якщо файл відкривається, значить все налаштовано правильно і Certbot зможе згенерувати сертифікат.

Тепер перейдемо до безпосередньої генерації. У командному рядку на сервері виконуємо:

sudo certbot certonly --webroot -w /path/to/your/webroot -d example.com --rsa-key-size 4096 -n --agree-tos -m email@webmaster.com

Сертифікат повинен успішно згенеруватися. Ви отримаєте 2 файли: privkey.pem та fullchain.pem. Аналогічно потрібно вказати шляхи до їх розташування в панелі OLS.

Цей спосіб генерації SSL від LetsEncrypt можна використовувати і для поштових доменів.

Якщо усі вищеперелічені дії виконано коректно, на головному екрані панелі WebAdmin, на лістингу доменів, статус вашого сайту буде в статусі Running:

Налаштування логів сайту

Щоб контролювати роботу сайту і виявляти помилки, необхідно включити системні журнали (логи) сайту. Переходимо на наступну вкладку Log.

В блоці Virtual Host Log (логи помилок) вказуємо наступні дані:

Use Server’s Log – No, будемо використовувати власні логи для окремого домену;
File Name – вказуємо розташування файлу логу помилок, наприклад $VH_ROOT/logs/error.log;
Log Level – рівень системних повідомлень. Найнижчим рівнем є рівень INFO, найвищим – ERROR. Ці рівні впливають на кількість повідомлень у файлі. Щоб файл швидко не наповнювався і водночас містив усі необхідні для обслуговування повідомлення, рекоменжуємо встановити рівень NOTICE або WARNING;
Rolling Size – максимальна вага файлу. Коли лог досягне відповідного значення, система створить новий файл, щоб не створювати перезаповнення. Оптимальне значення 10-20 Мб;
Keep Days – кількість днів зберігання логів. Оптимально 7-14 днів, в залежності від потреб та кількості вільного місця на диску;
Compress Archive – стискання файлу, рекомендується вказати Yes.

Тепер переходимо нижче до блоку Access Log (логи відвідувань), тиснемо + і аналогічно заповнюємо усі поля:

Log Control – Own Log File;
File Name – вказуємо розташування файлу $VH_ROOT/logs/access.log;
Log Format – можна задати формат генерації данхи, наприклад "%h %l %u %t \"%r\" %>s %b";
Log Headers – ставимо галочку, які дані слід реєструвати в логах: обираємо Referrer, UserAgent, Host;
Rolling Size – 20;
Keep Days – 14;
Compress Archive – Yes;
Bytes Log – тут можна за бажанням вказати місцерозташування логу, який зберігатиме кількість трафіку відвідування сайту. Наприклад: $VH_ROOT/logs/bytes.log

Обмеження доступу через HTTP Authorization

OpenLiteSpeed підтримує функцію веб-сервера Apache – htpasswd, що дозволяє обмежити доступ до будь-яких файлів та папок веб-сайту через HTTP-авторизацію. Це дуже важлива опція в контексті захисту від зламу і несанкціонованого доступу.

Отже, для того щоб застосувати htpasswd необхідно перейти в меню Virtual Host -> Security і в блоці Realm List натиснути + та додати нову конфігурацію Password File Realm Definition:

Realm Name – вказати будь-яку назву, наприклад “HTTP_Authorization”;
Notes – залишити порожнім. або додати будь-які свої замітки;
User DB Location – $SERVER_ROOT/conf/vhosts/$VH_NAME/htpasswd;
User DB Max Cache Size – 200;
User DB Cache Timeout (secs) – 60;
Group DB Location – $SERVER_ROOT/conf/vhosts/$VH_NAME/htgroup;
Group DB Max Cache Size – 200;
Group DB Cache Timeout (secs) – 60.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як перенести веб-сайт на інший сервер (хостинг)?

Натисніть Save. Система запропонує вам створити неіснуючі файли, натисніть CLICK TO CREATE.

Тепер в блоці Realm з’явиться нова конфігурація:

Треба перейти в неї клікнувши по назві і далі в блоці “Password File Realm Definition” клікнути по $SERVER_ROOT/conf/vhosts/$VH_NAME/htpasswd та додати дані авторизації для доступу через httpasswd:

User Name – вводимо логін;
New Password – вводимо пароль;
Retype Password – повторно вводимо парлоь для перевірки.

Зберігаємо.

Тепер необхідно перейти в Context, відкрити Static прикріплений до кореневої директорії сайту / і заповнити такі поля:

Realm – обрати назву своєї HTTP Авторизації;
Authentication Name – вказати будь-яку назву;
Access Allowed – вказати *.

Зберегти і перезвантажити OpenLiteSpeed натиснувши в панелі на кнопку в правому верхньому куті екрану “Graceful Restart” або виконавши у командному рядку systemctl restart lsws.

Резервний варіант як налаштувати htpasswd.

У деяких випадках автоматично налаштувати HTTP-авторизацію через веб-інтерфейс OpenLiteSpeed не вдається – при введенні даних форма не спрацьовує, і тоді необхідно провести налаштування htpasswd на сервері вручну:

#Генеруємо httpasswd, система попросить задати пароль для вказаного користувача
sudo htpasswd -c /usr/local/lsws/conf/vhosts/example.com/.htpasswd userlogin

#Налаштовуємо необхідні права доступу
chmod -R 0750 /usr/local/lsws/conf/vhosts/example.com
chown -R lsadm:nobody /usr/local/lsws/conf/vhosts/example.com

Тепер переходимо знову в панель керування OpenLiteSpeed, в Virtual Host -> Security і додаємо новий Realm – вказуємо розташування файлу httpasswd в полі User DB Location, решта полів залишаємо пустими і зберігаємо. Додатково створювати користувача не треба (ви вже його створили):

Тепер аналогічно перейти в Virtual Host -> Context й повторити операцію як в інструкції вище. Авторизація має запрацювати.

Конфігурація версії PHP для Virtual Host

Додати нову версію PHP для веб-сайту в OpenLiteSpeed можна через меню Virtual Host -> Ваш домен -> External App -> Add (LiteSpeed SAPI):

Name – унікальне ім’я конфігурації;
Address – вказати адресу файлу конфігурації, наприклад: UDS://tmp/lshttpd/unique_name.sock. Ім’я файлу обов’язково повинне бути унікальним.
Max Connections – 10
Environment – LSAPI_CHILDREN=10
Initial Request Timeout (secs) – 600
Retry Timeout (secs) – 0
Persistent Connection – Yes
Connection Keep-Alive Timeout – 1
Response Buffering – No
Start By Server – Yes
Command – /usr/local/lsws/lsphp83/bin/lsphp
..Решту опцій можна залишити по замовчуванню.

Далі необхідно перейти в Virtual Host -> Script Handler -> Add й додати наступну конфігурацію:

Suffixes – php
Handler Type – LiteSpeed SAPI (LSAPI)
Handler Name – [VHost level]:username (ім’я користувача, який ви створювали для DocRoot ID)

Оновлення OpenLiteSpeed

Розробники регулярно випускають нові релізи веб-сервера OpenLiteSpeed з додаванням нових функцій та виправленням старих. Слідкувати за ними можна на офіційному сайті в розділі OpenSpeed Release Log.

Поточна версія веб-сервера виводиться в панелі адміністрування WebAdmin Console в верхньому лівому куті поруч з логотипом:

Для того щоб оновити OpenLiteSpeed до останньої версії, необхідно у командному рядку на сервері з облікового запису root виконати:

wget https://raw.githubusercontent.com/litespeedtech/openlitespeed/master/dist/admin/misc/lsup.sh
chmod +x lsup.sh
./lsup.sh

Оновлення автоматичне і не має вплинути жодним чином на поточну конфігурацію сервера. Детальніше в офіційній документації OpenLiteSpeed>>

Встановлення WordPress через WP CLI

WP CLI – це інструмент командного рядка Linux для керування CMS WordPress. З його допомогою можна комплексно адмініструвати і обслуговувати систему управління сайтом WordPress. Ви можете оновлювати плагіни, налаштовувати багатосайтові інсталяції та багато іншого без використання веб-браузера.

Детальніше як встановити wp-cli описано тут.

Для роботи з wp-cli рекомендується використовувати користувача-власника домашньої директорії веб-сайту (див. вище створення користувача для DocRoot). Спочатку необхідно перейти в його обліковий запис і налаштувати bash-оболонку:

su - username
nano .bashrc
export PATH=/usr/local/lsws/lsphp83/bin:$PATH #додати рядок
source ~/.bashrc
nano ~/.bash_profile
if [ -f ~/.bashrc ]; then #додати рядки
source ~/.bashrc
fi
source ~/.bash_profile
exit
su - username
echo $PATH
php -v

Тепер завантажуємо файли ядра WordPress з допомогою wp-cli:

su - username
wp --info
wp core download --path=/home/example.com/public_html
exit

Створюємо базу даних MySQL для WordPress:

mysql -u root -p #пароль лежить в /root/.my.cnf
CREATE DATABASE databasename;
CREATE USER 'userdb'@'localhost' IDENTIFIED BY 'passworddb';
show databases;
select user from mysql.user;
GRANT ALL PRIVILEGES ON userdb.* TO 'databasename'@'localhost';
FLUSH PRIVILEGES;
exit

Налаштовуємо файл конфігурації wp-config:

su - username
nano wp-config-sample.php#прописуємо дані для з'єднання з базою даних
mv wp-config-sample.php wp-config.php
cp wp-config.php /home/example.com #для безпеки виносимо файл на рівень вище

Встановлюємо WordPress:

wp core install --url="https://example.com" --title="Web Site Name" --admin_user="login" --admin_password="password" --admin_email="admin@example.com" --path=/home/example.com/public_html

Українізуємо інтерфейс WordPress:

wp language core install uk --path=/home/example.com/public_html
wp site switch-language uk --path=/home/example.com/public_html

Якщо треба змінити пароль користувача WordPress:

wp user update username --user_pass="password --path=/home/example.com/public_html

👉 Більше команд знайдете в офіційній документації.